Коротко про проект та вимоги до нього.

МЕТОД НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ 

Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати, - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, що і залучає багато освітніх системи, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями.

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватись в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Ураховуючи широке розповсюдження на практиці проектної техноло­гії навчання, варто окреслити основні поняття, ознаки даної технології.

Слово «проект» запозичене з латинської, яке буквально означає «кинутий уперед». У сучасному розумінні проект — це намір, який буде здійснено в майбутньому.

Проект — сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного/прак­тичного продукту.

Часто ототожнюють два різних види діяльності — проектування й до­слідження. Дослідження виявляє те, що вже існує, проектна діяльність створює новий продукт. Тобто проектування передбачає планування, аналіз, пошук, реалізацію, результат (замислив - спроектував - здійснив). Під час дослідження обирається явище (природне), яке викликало питання. Описується дане явище за допомогою цифр, графіків, схем, будується модель явища.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості.

Проектна діяльність, по-перше, передбачає дотримання певного алгоритму й поєднання різних видів діяльності; по-друге, на різних етапах здійснення проекту реалізується повний її вид, що включає певні особливості проектного підходу до навчання.

По-третє, проектна діяльність передбачає застосування основних методів підходу до навчання, (а саме: методи активного навчання, методи активізації творчого мислення, методи взаємонавчання); забезпечення реалізації класичного дидактичного принципу повноцінного зв’язку навчання із практикою (реальною дійсністю) тощо.

У процесі проектної діяльності, діти оволодівають певними компетенціями, спрямованими на визначення способів діяльності, обрання для себе практичного виду діяльності, оволодіння практичною діяльністю, оцінювання результатів цієї діяльності.

Плюсами проектної діяльності є набуття вихованцями таких вмінь і навичок:

– планувати свою роботу;

– використовувати багато джерел інформації;

– самостійно відбирати й накопичувати матеріал;

– аналізувати, зіставляти факти;

– аргументувати думку;

– приймати рішення;

– установлювати контакти;

– створювати кінцевий продукт (фільм, журнал, проект, сценарій);

– презентувати створене перед аудиторією;

– оцінювати себе і команду.

Таким чином, проектна діяльність:

а) формує проектне творче мислення, поєднуючи різні види діяльності;

б) передбачає методи активного навчання, забезпечуючи повноцінний зв’язок теорії з практикою;

в) визначає способи «живої» діяльності, виступає механізмом впровадження компетентністно-орієнтованого підходу;

г) забезпечує адекватну реакцію освіти на зміни соціокультурного та інформаційно-технологічного середовища;

д) розробляє та впроваджує різновид інноваційних підходів;

е) розглядає важливі аспекти соціального проектування як одного з важливих напрямів життєвої практики учнів;

є) виступає засобом вивчення того чи іншого предмету;

ж) забезпечує технологію розв’язання завдань: від постановки мети – до кінцевого результату.

Отже, метод проектів без сумніву спрямований на плекання особистості як творця і проектувальника свого життя.

 КЛАСИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

Проектна технологія відповідає сучасним поглядам на освіту та враховує державні стандарти загальної середньої освіти та сприяє широкому впровадженню педагогічних інновацій та нових інформаційних технологій в навчально-виховний процес закладів освіти.

До обов'язкових структурних елементів належатимуть: мета проекту-результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали тощо); предмет інформаційного пошуку — поетапність пошуку з визначенням результатів -аналітична робота над зібраними фактами — висновки — корекція, у разі потреби подальший пошук інформації - аналіз нових даних - висновки — оформлення результатів.

І. За методом або видом діяльності яка домінує в проекті

1. Дослідницькі проекти. Потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів роботи.

2. Творчі проекти. Зазвичай не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту. Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята тощо.

3. Ігрові проекти. Структура таких проектів залишається відкритою до їхнього закінчення. Учасники беруть на себе певні ролі, результати можуть визначатися на початку проекту або до його завершення.

4. Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проектної діяльності.

5. Практично орієнтовані. Відзначаються чітко визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проекту, який зорієнтований на соціальні інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, спектакль, програма дій, довідковий матеріал тощо). Потребують продуманої структури, навіть сценарію діяльності учасників із визначенням функції кожного. Дуже важливо добре організувати координаційну роботу через обговорення, корекцію спільних дій, презентацію отриманих результатів та можливих способів використання їх на практиці, зовнішню оцінку проекту.

На практиці часто бувають змішані види проектів: дослідницько-при­кладні, творчо-рольові та ін.

ІІ. За змістовим аспектом проекту

1. Літературно-творчі. Поширений тип спільних проектів.

2. Природничо-наукові. Зазвичай мають чітко окреслене дослідницьке завдання (наприклад, дослідити стан довкілля певної місцевості).

3. Екологічні проекти. Здебільшого потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних галузей.

4. Мовні (лінгвістичні). Навчальні проекти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовленнєвих навичок та вмінь: лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних особливостей, мовних реалій, фольклору; філологічні, передбачають вивчення етимонології слів, літературні дослідження тощо).

5. Культурологічні. Мають зв'язок з історією та традиціями різних країн За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними, політичними, мистецтвознавчими, економічними.

6. Рольово-ігрові. За змістом можуть бути уявними мандрівками; імітаційно-діловими, які моделюють професійні та комунікативні ситуації; драматизація, соціальні імітації.

7. Спортивні.

8. Географічні.

9. Історичні.

10. Музичні.

Вимоги до організації проекту

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає дослідницького пошуку для її розв'язування.
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних ре­зультатів.
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.
4. Визначення кінцевих цілей спільних чи індивідуальних проектів.
5. Визначення базових знань із різних областей, необхідних для роботи над проектом.
6. Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетап­них результатів).
7. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, за­дач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кін­цевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коре­гування, висновки (використання в ході спільного дослідження мето­ду «мозкової атаки», «круглого столу», статистичних методів, творчих звітів, перегляду та ін.).
8. Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (відеофільм, щоденник мандрів­ника, комп'ютерна газета, презентація, веб-сторінка тощо).

 Цілі і завдання проектної технології

Передати учням не тільки суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок; прищепити учням вміння користуватися дослідницькими прийомами збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки.

Етапи роботи над проектом

1. Постановка цілей. На цьому етапі учні визначають проблему та обговорюють завдання. Вчитель пояснює мету проекту та мотивує учнів на його виконання.

1. Планування. На цьому етапі учні формують задачі, уточнюють інформацію, обирають та обґрунтовують свої критерії успіху. Вчитель допомагає та спостерігає.
2. Етап прийняття рішень. Під час цього етапу учні працюють з інформацією та роблять дослідження. Учитель спостерігає та консультує.
3. Виконання проекту. Протягом цього етапу учні працюють над оформленням проекту, учитель спостерігає.
4. Оцінка результатів. На цьому етапі учні беруть участь у колективному аналізі та оцінюванні проекту. Учитель спостерігає та консультує.
5. Захист проекту. Під час цього етапу учні захищають проект та оцінюють результати роботи. Учитель приймає участь в оцінюванні результатів роботи.

Одним з найважливіших етапів роботи є презентація та захист проекту, під час якого учні демонструють рівень оволодіння темою та знання, які вони отримали під час роботи над проектом.

Групи учнів мають формуватись з урахуванням психологічної сумісності, але в кожній групі мають бути учні з різним рівнем підготовки. Група отримує (обирає) одне завдання, але під час його виконання відбувається розподілення ролей. Кожен учень отримує свою частину роботи в проекті. Під час роботи над проектом учні вчаться працювати «в команді», ставитись відповідально до виконання своєї частини роботи, оцінювати результати своєї роботи та роботи інших учасників команди.

Учням важливо усвідомлювати такі правила та принципи під час роботи в групах:

1) в команді немає лідера, всі члени команди рівноправні;

2) команди не змагаються;

3) усі члени команди мають отримувати задоволення від роботи, тому що вони разом виконують спільне завдання;

4) усі вони мають докладати максимум зусиль для отримання спільного результату;

5) усі члени команди несуть відповідальність за кінцевий результат.

Під час використання проектної технології змінюється і роль учителя. Учитель є консультантом, помічником, спостерігачем, джерелом інформації та координатором в залежності від етапу роботи над проектом. Головне завдання вчителя полягає не в наданні конкретних знань, а в навчанні способам роботи для того, щоб отримати ці знання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Власюк О. Проектна діяльність – перспектива розвитку особистості // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова, О. В. Батечко, В. О. Жадька. – К.: Департамент, 2008. – 520с
2. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром/ Упорядники: Андрєєва В.М., Григораш В.В. – Х.: Вид.група «Основа», 2006. – 352 с.
3. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / автори-укладники Н.П. Наволокова, В.М. Андрєєва. - Х.: Вид.група «Основа», 2008. – 117 с. (Серія «Золота педагогічна скарбниця»)